Смотреть больше слов в «Уроках державної мови (з газети «Хрещатик»)»
ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕ... смотреть
ЧЕРНЕ́ЦЬ, ченця́, діал. черця́, ч., мн. ченці́, і́в діал. черці́.Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя від... смотреть
ченця, діал. черця; мн. ченці, діал. черці. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирс... смотреть
черне́ць[чеирнец']чеин'ц'а, ор. чеинцем, м. (на) чеинцев'і/чеин'ц'у, мн. чеин'ц'і, чеин'ц'іў
ченця, діал. черця; мн. ченці, діал. черці.Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастир... смотреть
Чернець святці розгортає, а на молодицтво поглядає.І чернці не є святими.Чернецька злоба до гроба.Про злопам'ятних чернців.
імен. чол. роду, жив.рел.монах
монах, брат, чорноризець, законник, жм. каптурник, (вищої ранґи) схимник, (у скиті) скитник, (католицький) капуцин, (буддистський) дервіш, (тібетський) лама, (ісламський) факір, ченчик, черчик... смотреть
[czernec']ч.zakonnik
Черне́ць, ченця́, ченце́ві, че́нче! ченці́, -ці́в і рідше черця́, черце́ві; черці́, -ці́в
{чеирне́ц} чеинца́, ор. чеинце́м, м. (на) чеинце́ві/чеинцу́, мн. чеинці́, чеинці́ў.
【阳】 僧侣; 修道士; 和尚
(род. ченця) церк.; перен. монах; чернец, черноризец, инок
черне́ць іменник чоловічого роду, істота
Monk, friar
Munk
Munk
Munk
ченця m mnich, zakonnik
чернець, ченця
ბერი